Жодна сніжинка не повторює іншу,але не буває п`ятикутних або семикутних сніжинок.
Маса однієї сніжинки близько одного міліграма.Дуже рідко два або три міліграма.
На острові Хоккайдо в Японії створено єдиний в світі музей сніжинок
Великий астроном Іоган Кеплер написав трактат "Новорічний дар.Про шестикутні сніжинки".
У 1951 році Міжнародна Комісія по Снігу і Льоду прийняла класифікацію твердих опадів.Згідно їй усі сніжні кристали можна розділити на слідуючі групи:зірчаті дендрити,пластинки,стовбці,голки,просторові дендрити,стовбці з наконечниками неправильної форми.
Сніжинка-один із самих фантастичних прикладів самоорганізації матерії від простого до складного.
На Крайній Півночі сніг буває настільки твердим,що сокира при ударі по ньому дзвенить,немов ударили по залізу
Скрип снігу-це всього лиш шум від роздавлених кристаликів. Зрозуміло,що людське вухо не може сприймати звук однієї зламаної сніжинки.Але міріади роздавлених кристаликів створюють такий приємний серцю скрип.Та скрипить сніг тільки в мороз.
Більше половини населення земної кулі ніколи не бачило снігу,хіба що тільки на фотографіях.
26400000$ витратили американські вчені на з`ясування того факту,що сніжинки утворюються безпосередньо з пари,минуючи стадію дощу.
Сніжинки складаються на 95% із повітря,що зумовлює їх низьку густину і досить повільну швидкість падіння-0,9 км/год.
Сніг можна їсти. Правда,енерговитрати на поїдання снігу в декілька разів більші,ніж його калорійність.
Пропоную всім переглянути фото сніжинок під мікроскопом
Сніжинки під мікроскопом on PhotoPeach
Немає коментарів:
Дописати коментар